спонтанний

спонтанний
[спонта/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "спонтанний" в других словарях:

  • спонтанний — а, е. 1) Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2) Мимовільний. •• Спонта/нна регре/сія мед. регресія під гіпнозом. Спонта/нна ремі/сія зменшення або пом якшення симптомів хвороби або розладу, що не… …   Український тлумачний словник

  • спонтанний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • самовільний — а, е. 1) Який здійснюється без дозволу; самочинний. || рідко. Якого зроблено навмисно. 2) Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний. 3) Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь якого зовнішнього… …   Український тлумачний словник

  • саморозпад — у, ч., фіз. Спонтанний розпад ядер радіоактивної речовини …   Український тлумачний словник

  • спонтанність — ності, ж. Абстр. ім. до спонтанний. Спонтанність усного мовлення …   Український тлумачний словник

  • спонтанно — Присл. до спонтанний …   Український тлумачний словник

  • самовільний — 1) (який здійснюється без дозволу), самочинний 2) (який чинить на власний розсуд), свавільний 3) (який відбувається, виникає сам по собі, без будь якого зовнішнього втручання), спонтанний …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»