- спонтанний
- [спонта/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
спонтанний
Смотреть что такое "спонтанний" в других словарях:
спонтанний — а, е. 1) Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2) Мимовільний. •• Спонта/нна регре/сія мед. регресія під гіпнозом. Спонта/нна ремі/сія зменшення або пом якшення симптомів хвороби або розладу, що не… … Український тлумачний словник
спонтанний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самовільний — а, е. 1) Який здійснюється без дозволу; самочинний. || рідко. Якого зроблено навмисно. 2) Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний. 3) Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь якого зовнішнього… … Український тлумачний словник
саморозпад — у, ч., фіз. Спонтанний розпад ядер радіоактивної речовини … Український тлумачний словник
спонтанність — ності, ж. Абстр. ім. до спонтанний. Спонтанність усного мовлення … Український тлумачний словник
спонтанно — Присл. до спонтанний … Український тлумачний словник
самовільний — 1) (який здійснюється без дозволу), самочинний 2) (який чинить на власний розсуд), свавільний 3) (який відбувається, виникає сам по собі, без будь якого зовнішнього втручання), спонтанний … Словник синонімів української мови
